Инфекционный контроль
Инновации в медицине - здоровье нации
Последние новости
Львівський медичний форум 2018

Нужна ли страховая медицина

» » » Українська школа ендокринології

Українська школа ендокринології

18 июн 2012, 13:12    admin
0 комментариев    4 431 просмотр

Українська школа ендокринології17-18 травня 2012 року ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» сумісно з Харківською медичною академією післядипломної освіти МОЗ України та Харківським національним медичним університетом МОЗ України згідно затвердженого НАМН та МОЗ України «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій і наукових семінарів, які проводитимуться у 2012 році», (п. 76, стор. 54), проведено у м. Харкові 56-ту щорічну науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Українська школа ендокринології».
На конференції були присутні 449 учасників – лікарів та науковців з 17-ти областей України, мм. Києва, Севастополя, АР Крим, Російської Федерації (м. Твер), Грузії та Лівану, представники 21 фармацевтичної компанії та трьох ЗМІ.

Із привітаннями до учасників конференції звернулись директор ДУ «ІПЕП» проф. Ю.І. Караченцев; проректор з наукової роботи ХНМУ проф. В.В. М’ясоєдов; заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації – начальник відділу надання медичної допомоги дітям та матерям Т.П. Єфименко; заступник директора Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради К.Г. Коліушко.
За програмою конференції було прочитано 23 навчальні лекції, у т. ч. з проблем нейроендокринології – 4, діабетології – 13, тиреопатології – 4, репродуктології – 2. У межах конференції проведено два наукових симпозіума: представництва компанії «MSD» «Діабет під контролем» та представництва компанії «Берлін Хемі АГ».

Окреме засідання було присвячене клінічним розборам хворих із ендокринною патологією. Клінічні спостереження були представлені за матеріалами клініки ДУ «ІПЕП» і Харківського центру променевої діагностики.

Українська школа ендокринології

В якості лекторів, окрім провідних фахівців ДУ «ІПЕП», були запрошені академік НАМН України, директор ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» В.В. Безруков (Київ); академік НАМН України, член-кор. НАН України, член-кор. РАМН, завідувач відділом клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» О.В. Коркушко (Київ); академік НАМН України, член-кор. НАН України, завідувач відділу ендокринології, репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» О.Г. Резніков (Київ); член-кор. НАМН України, завідувач кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Б.М. Маньковський (Київ); Віце-президент Української асоціації нефрологів, завідувач відділом еферентних технологій ДУ «Інститут нефрології НАМН України» д.мед.н. І.О. Дудар (Київ); завідувач кафедри ендокринології Тверської Державної медичної академії Міністерства охорони здоров’я та соціального розвитку Росії проф. Н.О. Бєлякова (Російська Федерація). У лекторський склад увійшли також відомі вчені з інших наукових центрів Харкова (ХМАПО, ДУ «ІОЗДП», ХНМУ) та Києва (ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», НМАПО ім. П.Л. Шупика, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України).

Лекційна тематика з нейро-ендокринології включала і теоретичні, і клінічні аспекти даної проблеми.
Академік В.В. Безруков присвятив лекцію гіпоталамусу як об’єкту дослідження механізмів старіння та можливих шляхів збільшення тривалості життя. Він ознайомив слухачів із існуючими гіпотезами щодо суті вікових змін гіпоталамічної регуляції, котрі призводять до порушень регуляції гомеостазу, охарактеризував внесок у цю проблему наукової школи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», зокрема, сучасні наукові здобутки цієї школи, у т. ч. визначення ролі емоціогенних зон гіпоталамуса в геронтогенезі.

Д.б.н. Л.О. Бондаренко (Харків) у своїй лекції представила узагальнені результати проведених у ДУ «ІПЕП» 10-річних досліджень впливу гіпопінеалізму на показники функціонування ендокринної та серцево-судинної систем. Завдяки цим дослідженням стало можливим уявити загальну картину розвитку генералізованої патології при гіпопінеалізмі, визначити послідовність подій та науково обґрунтувати причини та наслідки.
Професор Н.О. Бєлякова (Твер, Російська Федерація) значну частину своєї лекції за темою «Метаболічний синдром» присвятила психосоматичним аспектам цієї патології. За результатами проведених досліджень великого контингенту хворих із метаболічним синдромом нею встановлені порушення психологічного статусу у вигляді тривожно-депресивних порушень у всіх обстежених із ожирінням і надлишковою масою тіла, які вона, як і інші автори, пропонує розцінювати як коморбідну патологію відносно основного захворювання, котра потребує психофармакотерапії. Сучасні підходи до можливості терапії тривожних розладів у пацієнтів із ендокринною патологією були представлені у лекції доцента В.І. Коростій (Харків).
За проблемою діабетології тематика лекцій стосувалась сучасних уявлень відносно механізмів розвитку порушень вуглеводного обміну як предикторів ЦД 2 типу, а також кардіоваскулярної патології за ЦД 2 типу, використанню сучасних технологій самоконтролю ЦД, патогенетичній терапії ЦД та його ускладнень.

Академік О.В. Коркушко (Київ) свою лекцію присвятив ролі вікових змін у розвитку ЦД 2 типу. Основну увагу він приділив питанню раннього виявлення захворювання, а також преддіабетичних станів. Саме це є мірою профілактики або відтермінування маніфестації ЦД 2 типу, а також зниження високого кардіоваскулярного розвитку в загальній популяції. Лектор докладно зупинився на вікових змінах у механізмах регуляції інсуліновою забезпеченістю організму, які проявляються різноспрямованими зрушеннями із значним збільшенням вмісту контрінсулярних факторів, зниженням функціональних можливостей острівців підшлункової залози та зниженням чутливості периферичних тканин. Включення компенсаторних механізмів супроводжується функціональним напруженням регуляторних систем аж до їх руйнації із зниженням надійності функціонування системи інсулінової регуляції. Достатня інформованість клініцистів у характері та причинах преддіабетичних відхилень дасть можливість своєчасно їх виявляти та корегувати.

Патогенетичні аспекти кардіо-васкулярної патології за ЦД 2 типу було розглянуто у лекції професора В.В. Полторак (Харків), в якій лектор ознайомила слухачів із даними офіційної статистики відносно глобальної розповсюдженості ЦД, її темпів росту та впливу на смертність від ЦД, а також прогнозованого скорочення тривалості життя хворих на ЦД. Було розглянуто причини та ефекти інсулінорезистентності, представлена модель взаємодії інсуліну з NO, що продукується ендотелієм. наведені довгострокові (через 10 років) наслідки раннього інтенсивного глікемічного контролю, які демонструють зниження ризику пов’язаної з діабетом смертю, випадків інфаркту міокарда та смерті від будь-якої іншої причини.

За програмою ціла низка лекцій і доповідей була присвячена проблемі терапії ЦД (переважно 2 типу) та його ускладнень. І академік Б.М. Маньковський, і професор В.І. Паньків (Київ) у своїх лекціях акцентували наявність низки нерозв’язаних проблем в лікуванні ЦД 2 типу, навели основні позиції рекомендацій Американської асоціації по вивченню діабету (2012 р.) стосовно моніторингу пацієнтів із ЦД. Зокрема, вони включають досягнення цільових точок глікемії натще та постпрандіальної, максимальне наближення до них HbA1c.

Виходячи з того, що на тепер більшість пероральних цукрознижувальних препаратів не здатні впливати на всі три патогенетичні ланки ЦД 2 типу, існує необхідність у призначенні комбінованої терапії.

Професор В.І. Паньків підкреслив не до кінця оцінену значущість С-пептиду у контролі терапевтичної ефективності як визначального фактору секреції інсуліну.

Професор Н.О. Кравчун (Харків) з урахуванням світового та власного досвіду детально охарактеризувала групу інкретинів, у т. ч. представила історичний огляд їх використання, фізіологічні ефекти у підтримці глюкозного гомеостазу, механізм дії препаратів (на прикладі інгібітору ДПП-4 ситагліптину) при порушенні цих ефектів в умовах ЦД 2 типу. Лектор також обґрунтувала доцільність сумісного призначення ситагліптину та метформіну, бо таке поєднання забезпечує корекцію всіх трьох основних порушень при ЦД 2 типу: інсулінорезистентність, дисфункцію — клітин та збільшення продукції глюкози печінкою.

Дві доповіді були присвячені тауринвмісному препарату «Кратал». Д.б.н. Н.І. Горбенко (Харків) за даними літератури та результатами власного досвіду охарактеризувала багатогранний спектр фізіологічних ефектів таурину, вжитого з їжею. До числа цих ефектів входять гальмування головних проявів метаболічного синдрому та прогресування діабетичної нефропатії, зниження гіперглікемії, вплив на стан ліпідного метаболізму і т.і. Така характеристика привертає увагу у плані включення тауринвмісних препаратів у комплексну терапію ЦД 2 типу.

К.мед.н. С.П. Олійникова (Харків) ознайомила з результатами застосування препарату «Кратал» у клініці ДУ «ІПЕП», які підтверджують його позитивний вплив на стан глікемічного контролю, антиоксидантної системи, ліпідний профіль та відсутність небажаних побічних ефектів.
Традиційно значної уваги було приділено патогенетичній терапії діабетичних ускладнень.

Д.мед.н. І.О. Дудар (Київ) у лекції «Ренопротекція при діабетичній нефропатії: реальні можливості на сьогодні» детально висвітлила сучасні можливості базових напрямків ренопротекції при хронічній хворобі нирок, спрямовані на боротьбу з факторами прогресування ниркової дисфункції, зменшення/усунення підвищених рівнів альбумінурії/протеїнемії, контроль гіперліпідемії, артеріальної гіпертензії, анемії та кальцій-фосфорних порушень. Лектор акцентувала, що поліпрагмазія в лікуванні діабетичної нефропатії виправдана та необхідна.

Сучасні методи терапії діабетичної полінейропатії – найбільш раннього та розповсюдженого ускладнення ЦД – були темою доповідей академіка Б.М. Маньковського (Київ), доцента О.А. Гончарової (Харків), к.мед.н. І.П. Романової (Харків). Багатофакторний механізм формування діабетичної нейропатії, широкий діапазон клінічних проявів, схильність до прогресуючої дегенерації нервової тканини потребує наявності різних модифікацій комбінованої терапії. Саме такі модифікації із патогенетичним обґрунтуванням їх дії і результатами власних спостережень були представлені аудиторії.

Темою доповіді І.В. Чернявської (Харків) були сучасні підходи до використання антитромботичних препаратів у комплексній терапії мікросудинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу. Було представлено патогенетичне обґрунтування до необхідності такої терапії, надана інформація про ефективність пептосану полісульфату.

Доповідь д.мед.н. О.А. Будрейко (Харків) стосувалася проблеми самоконтролю ЦД 1 типу у дітей та підлітків – вікових категоріях, за яких перебіг ЦД відбувається на тлі розвитку організму, що потребує контролю адекватності дози; гіперпродукції контрінсулярних гормонів, яка змінюється у різні вікові періоди; психологічного розвитку і формування особистості, що потребує зусиль для мотивації самоконтролю. Доповідач представила рекомендації по алгоритму самоконтролю та адекватній оцінці результатів.

На симпозіумі представництва компанії «MSD» «Діабет під контролем» було обговорено проблему гіпоглікемічних станів у терапії ЦД 2 типу. Ця проблема є актуальною, бо гіпоглікемії є бар’єром у досягненні строгого глікемічного контролю, їх ризик збільшується з підвищенням інтенсифікації терапії, за умов додавання препаратів сульфонілсечовини до метформіну. Всі ці питання були висвітлені у доповіді професора Н.О. Кравчун (Харків), в якій вона звернула увагу лікарів на поліморфізм і неспецифічність реакцій з боку нервової та інших систем і органів на тлі гіпоглікемії, а також на можливість безсимптомного перебігу.

На цьому симпозіумі також було обговорено проблему вибору підходів до досягнення контролю ЦД 2 типу. К.мед.н. М.О. Балюк (Харків) свою доповідь присвятила обґрунтуванню такого вибору у різних ситуаціях.

На науковому симпозіумі представництва компанії «Берлін Хемі АГ» було розглянуто два питання, спрямовані на підвищення ефективності терапії ЦД 2 типу. К.мед.н. О.В. Камінський (Київ) зупинився на економічній складовій профілактичного напрямку в діабетології і довів, що скринінг діабету, модифікація образу життя та застосування метформіну дозволяють знизити витрати системи охорони здоров’я за рахунок попередження або відтермінування маніфестації ЦД, розвитку діабетичних ускладнень і запобігання передчасної смерті.

Доцент В.Г. Науменко (Київ) окреслив вимоги до ідеального препарату сульфонілсечовини, показання та протипоказання до їх призначення.
За проблемою «Тиреоїдологія» професором О.О. Хижняк (Харків) була прочитана лекція, присвячена віковим аспектам синдрому гіпотиреозу, який є поліетіологічним, супроводжується поліорганним ураженням, має субклінічну стадію і є значно поширеною патологією. Лектор ознайомила лікарів із сучасними класифікаціями синдрому, негативними наслідками патології у різних вікових періодах, сучасними алгоритмами діагностики та менеджменту хворих.

К.мед.н. В.В. Хазієв (Харків) присвятив лекцію актуальній проблемі – рецидивному вузловому зобу. Ця проблема на сьогодні не знайшла свого вирішення. Не існує загальноприйнятого визначення самого поняття «рецидивний зоб», він не входить до жодної з існуючих офіційно визнаних класифікацій захворювань ЩЗ і не враховується в офіційній статистиці, хоча такі хворі не є рідкістю у лікарській практиці. Лектор представив особливості розвитку, клінічного перебігу, профілактики та лікувальних підходів при рецидивному зобі.

Тему особливостей дистиреоїдних нейропатій висвітлила у своїй доповіді відносно патогенезу полінейропатій при різних ендокринних захворюваннях доц. О.А. Гончарова (Харків). Доповідач докладно ознайомила з механізмами враження різних відділів нервової системи за умов гіпо- та гіпертиреозу, навела їх загальні та відмінні характеристики, принципи терапії.

Д.мед.н. О.А. Будрейко (Харків) присвятила лекцію проблемі гіперпаратиреозу та гіперкальціємії у дітей, в якій представила сучасні уявлення відносно обміну кальція в організмі, ефектів паратгормону, ознайомила з існуючими класифікаціями гіперпаратиреозу, особливостями діагностики гіперкальціємій, вибору методу терапії та оцінки її ефективності у дітей.

Питання репродуктології за програмою включали аспекти збереження репродуктивного здоров’я і жінок, і чоловіків.

Академік О.Г. Резніков (Київ) присвятив свою лекцію актуальній проблемі – гормональній контрацепції, в якій навів конкретні статистичні дані, які демонструють факт зниження числа абортів за останні п’ять років завдяки функціонуванню Національної Програми «Репродуктивне здоров’я жінки» (2006-2015 рр.). Лектор підкреслив, що використання гормональних контрацептивів протягом трьох років знизило материнську смертність на 25-30 %, а дитячу – на 40 %. У лекції була представлена історія контрацепції, еволюція комбінованих оральних контрацептивів, фармакокінетика синтетичних прогестинів.

Виходячи з того, що будь-які системні захворювання, ожиріння або значна втрата маси тіла можуть призводити до змін функціонального стану системи гіпофіз – гонади та формування змішаного варіанту первинного та вторинного гіпогонадизму, а також внаслідок того, що такі ендокринопатії як ЦД, тиреопатологія, гіпокортицизм також можуть спричиняти дисметаболізм андрогенів, лікарям первинної ланки медичної допомоги та ендокринологам часто доводиться мати справу з питаннями діагностики та терапії чоловічого гіпогонадизму. Саме цьому питанню і була присвячена лекція д.мед.н. В.О. Бондаренко (Харків), який детально конкретизував стан системи гіпофіз – гонади у чоловіків із різною ендокринною патологією.
Учасники конференції мали можливість ознайомитись із виставкою фармацевтичних фірм та одержали збірник лекцій.

Резолюція конференції не приймалась.

О.В. Козаков, заступник директора з науково-організаційної роботи

І.М. Ільїна, пров. науковий співробітник

Комментарии